Нещодавно в Україні завершився проєкт RES-POL, який фокусувався на чотирьох основних секторах культури, зокрема на мистецтві, культурній спадщині, креативних індустріях і медіа. 

Зокрема, в рамках останнього етапу проєкту було створено експертну групу, яка розробляла стратегічні документи, що регламентують безпеку та евакуацію рухомої культурної спадщини в умовах воєнного стану. Яна Бойцова, співзасновниця громадської організації «Піксельовані реальності», була залучена у проєкті RES-POL як модераторка зустрічей та експертка з цифровізації. 

Протягом RES-POL Яна Бойцова під керівництвом Ольги Сагайдак та Олександри Ковальчук брала участь у розробці аналітичного звіту з підсектору рухомої культурної спадщини, створенні стратегічного брифу з рекомендаціями щодо політик цифровізації для Міністерства культури та стратегічних комунікацій (МКСК) та формуванні пропозицій до нормативно-правових актів щодо евакуації й безпекових протоколів діяльності культурних закладів.

Значна частина напрацьованих пропозицій увійшла до  Стратегії розвитку культури в Україні на період до 2030 року, зокрема, стратегічній цілі 2: Захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей, зокрема операційним цілям 1 і 3 — що підкреслює практичне значення експертної роботи команди експертів.

За словами Яни Бойцової, особливо важливо впроваджувати нові механізми управління збереженням та евакуацією культурних цінностей в законодавство. Зокрема окрім необхідності оптимізації наявних та пошуку нових місць зберігання, розробки алгоритмів оцінки ризиків і пріоритетів евакуації, потрібно забезпечити цифровізацію нетранспортабельних та вже перевезених об’єктів та безпечне збереження даних. 

«Пропозиції експертної спільноти мають бути враховані у державних нормативно-правових актах. Це – запорука збереження національної культурної пам’яті, навіть в умовах воєнного стану», – підкреслила Яна Бойцова.

Посилання на опубліковані матеріали:

Iстотні питання політики: громади та культурна спадщина

Істотні питання політики: культурна спадщина

Сообщение Співпраця з RES-POL: Піксельовані реальності сприяють посиленню інституційної спроможності України у сфері культурної політики появились сначала на Pixelated Realities.

Виставка та семінар присвячені темі цифрових близнюків міст пройшли в Одесі з 24 червня по 8 липня 2021 року. У цій статті ми підсумовуємо результати проєкту та структуровано викладаємо матеріали, які лягли в основу виставки та були поширені на семінарі.

Якщо вам хотілося б розібратися у темі digital twins та найпоширеніших функціях, які застосовуються в цій технології стосовно міст – вам сюди.

Нині міста стикаються з новими та непередбачуваними завданнями: світове потепління, перенаселення, міграція, стихійні лиха, а останні кілька років ще й пандемія COVID-19. Важливою частиною комфортного життя в урбанізованому світі стає візія та стратегічне планування до яких залучаються жителі, влада, бізнес, громадські та професійні спільноти.

Ми більше не можемо собі дозволяти реагувати після настання проблем, і на зміну цьому приходить постійний віддалений моніторинг та ефективне прийняття рішень на основі даних. Технології дозволяють моделювати розвиток та створюють унікальну платформу дослідження міста – його цифрового близнюка.

Концепція цифрового близнюка вперше була запропонована професором Грівсом з Університету Мічигану ще у 2003 році. Цифровий близнюк складається з трьох важливих частин: фізичних продуктів, віртуальних продуктів та їх зв’язків.

Аби дослідити цей феномен та перспективи його застосування в Україні, ми заручилися підтримкою експертів з Digital Twins – компанії Virtual City Systems GMBH, що працює з Берліну над цифровими близнюками міст по всьому світу.

У цій статті ви зможете побачити інтерактивні 3D мапи, подивитися мініфільм з двох частин про Цифрових близнюків, технології, які зробили їх можливими та незвичайні сфери їх використання.

Проєкт організований ГО Pixelated Realities у партнерстві з Virtual city systems GMBH за підтримки БФ Баварський дім Одеса та Гете Інституту в Україні

Зміст статті:

• Мініфільм про цифрових близнюків міст
• Навіщо топовим розумним містам світу ці 3D мапи? 9:58 хв
• Переказ змісту фільму у текстовому форматі
  • Саме на цьому моменті варто поговорити про розумні міста
  • Цифровий близнюк Берліну. Ревіталізація аеропорту Тегель TXL
  • Партиципація в дії — як знайти спільну мову?
  • Цифровий близнюк Гельсінкі. Енергетичний атлас міста
  • Симуляції вітру, затоплення, соляризації
  • Культурна спадщина та туризм
• Фотосканування та ігрові двигуни – які технології стоять за цифровими близнюками міст? 7:10 хв
• Переказ змісту фільму у текстовому форматі
  • Поговоримо про платформу Cesium, яка дозволяє показувати тривимірні просторові мапи навіть з мобільного
  • Але яким чином отримати самі 3D дані?
  • Отже, підсумуємо
  • Додаткові матеріали на тему цифрових близнюків міст

Навіщо топовим розумним містам світу ці 3D мапи? Мініфільм про цифрових близнюків міст

Наскільки чисте повітря, яким ми дихаємо і які райони міста є найбільш забрудненими? Які об’єкти культурної спадщини знаходяться під ризиком знищення і який поточний стан архітектури історичного центру міста? Які дахи найкраще підходять для встановлення сонячних панелей?

На ці та інші питання ви зможете дізнатися з мініфільму “Чи сняться містам цифрові близнюки?”.

Це відео не про однаковісіньких сестер чи братів, воно навряд розповість про міста-побратими. Ми пояснимо простими словами навіщо топові розумні міста світу створюють просторові інформаційні системи Digital Twins.

• Яким буде вітер взимку навколо новобудови?
• Як виглядатиме старий аеропорт після ревіталізації?
• Яка сторона даху нашої п’ятиповерхівки найкраще підходить для встановлення сонячних панелей? 

Нині міста стикаються з новими та непередбачуваними завданнями: світове потепління, перенаселення, міграція, стихійні лиха, а останні кілька років ще й пандемія COVID-19.

Важливою частиною комфортного життя в урбанізованому світі стає візія та стратегічне планування до яких залучаються жителі, влада, бізнес, громадські та професійні спільноти.

На зміну реакції на проблеми, що вже настали приходить постійний віддалений моніторинг, планування та ефективне прийняття рішень на основі даних.

Саме на цьому моменті варто поговорити про розумні міста

Розумне місто – використовує технології збору та аналізу даних про себе аби краще відповідати потребам його жителів. Таке місто, або окрема його зона використовує електронні методи для збору даних. 

Сюди входять дані, зібрані від громадян, пристроїв, будівель та активів, які обробляються та аналізуються для управління основними міськими процесами:

Сюди входять

• Транспортними системами
• Електростанціями
• Комунальними службами
• Водопровідними мережами
• Відходами
• Виявленням злочинів
• Інформаційними системами
• Школами
• Бібліотеками
• Лікарнями
• Культурною спадщиною
• Та іншими громадськими послугами.

Технологія розумного міста дозволяє міській владі безпосередньо взаємодіяти як з громадою, так і з міською інфраструктурою, а також контролювати, що відбувається в місті та як воно розвивається. 

Розумне місто дозволяє підвищити якість, ефективність та інтерактивність міських послуг, зменшити витрати та споживання ресурсів та збільшити контактів між громадянами та урядом.

Одним з елементів розумного міста часто стає його цифровий близнюк – інформаційна система на основі 3D копії міста пов’язаної з різноманітними базами даних. Цифровий близнюк дозволяє візуалізувати містопланування, підсвітити проблеми та можливості, стати платформою для діалогу у суспільстві. 

Концепція цифрового близнюка вперше була запропонована професором Грівсом з Університету Мічигану ще у 2003 році. Цифровий близнюк складається з трьох важливих частин: фізичних продуктів, віртуальних продуктів та їх зв’язків.

Аби дослідити цей феномен та перспективи його застосування в Україні, ми заручилися підтримкою експертів з Digital Twins – компанії Virtual City Systems GMBH, що працює з Берліну над цифровими близнюками міст по всьому світу.

Virtual City Systems створили та імплементували цифрових близнюків Берліну, Гамбургу, Франкфурту, Ганноверу, Сінгапуру, Гельсінкі, та інших міст. Наразі ці інтерактивні моделі міст використовуються для міського планування та планування забудови, туризму та міського маркетингу, моделювання дорожнього руху, створення кадастрів енергетичного попиту, 3D аналізу сонячного потенціалу, імітації дисперсії шуму та забруднення повітря та багатьох інших потреб сучасного менеджменту міст.

Розгляньмо кілька прикладів найцікавіших функцій цифрових близнюків європейських міст.

Цифровий близнюк Берліну. Ревіталізація аеропорту Тегель TXL

Розпочнемо з Берліну та відомого на весь світ аеропорту Тегель Berlin TXL. Що в ньому цікавого? По-перше це 4й найзавантаженіший аеропорт Німеччини. Збудований ще у 1948 році він – визнаний символ Берліну наряду з іншими пам’ятками.

Цікаво й те, що не зважаючи на усю свою значущість та історію як аеропорт він вже досить давно перевантажений, втомлений та застарілий. Розмову про необхідність його закриття та переосмислення території у 495 гектарів розпочали ще у 2008 році. Аби визначитися з його подальшою долею проводилися дослідження, публічні обговорення та архітектурні конкурси. 

І ось нарешті місто презентувало план перетворення Тегелю на Urban Tech republic – інноваційний та креативний центр, територію для новітньої житлової забудови та індустріального кластера. Аби показати берлінцям на що перетвориться їх улюбленець майстер-план реконструкції презентували на 3D мапі Берліну.

Гуляти майбутнім техно районом можна вже з 2013 року.

Нарешті у 2020 році аеропорт закрили, хоч він ще встиг попрацювати навіть за карантинних обмежень. Завдяки цифровому близнюку місто змогло донести складну ідею та привернути до себе прихильників серед жителів та інвесторів серед бізнесу з усього світу. 

Партиципація в дії — як знайти спільну мову?

Навіщо створювати таку складну презентацію? Візуальне подання дозволяє підтримати спілкування та спростити прийняття рішень між політиками та відповідальними адміністративними особами, бізнесом, експертами та громадянами, і може включати групи людей, яких в інший спосіб було б важко залучити, такі як діти, підлітки, мешканці з міграційним походженням, мовними бар’єрами або з низьким рівнем освіти.

Така модель обговорень майбутніх планів розвитку дозволяє максимально залучити в процес визначення потреб та зробити дорогу та тривалу реконструкцію очікуваною та корисною.

Але 3D мапи дозволяють не лише це. Однією з новітніх функцій можна назвати можливість проводити симуляції та розробляти різноманітні просторові сценарії.

Цифровий близнюк Гельсінкі. Енергетичний атлас міста

Місто Гельсінкі створило цілий комплекс мап на основі цифрового близнюка, які дозволяють стимулювати населення та бізнес задуматися над змінами клімату та активно брати участь в зменшенні ресурсів, які використовує місто.

Зокрема у відкритому доступі можна побачити середні рівні сонячної радіації та визначити найкращі та райони, будівлі та навіть сторону даху для розміщення сонячних батарей та концентраторів. Достатньо обрати червонішу сторону будівлі, все просто. 

Мапа тепла дозволяє розглянути ефективність енергоощадження будинку. Тут можна визначити наскільки зміниться потреба в опаленні через зміни клімату в рамках всесвітнього потепління. Але це ще не все, завдяки розрахункам на мапі можна дізнатися наскільки зросте ефективність опалювання, якщо модернізувати вікна, двері, стіни чи дах. Кожну будівлю можна переглянути як окремий об’єкт та отримати інформацію щодо її показників. 

Симуляції вітру, затоплення, соляризації

Цікавою функцією є моделювання рози вітрів. Просунуті моделі дозволяють побачити рух та швидкість вітряних мас у різні сезони, що дозволяє, наприклад порівняти комфорт житла у новобудові чи старому районі міста. 

Завдяки можливості додавати власні моделі на мапу можна навіть дізнатися як буде поводитися вітер, сонце та тепло для будівлі, яку ще не збудували.

Цифровий близнюк може містити інформацію щодо топографії та висот, і Гельсінкі створили симуляцію підняття рівня моря, аби подивитися як місто поступово перетворюється на Венецію.

Культурна спадщина та туризм

Однією з очевидних функцій цифрового близнюка є туристичний та інвестиційний маркетинг. Завдяки таким мапам можна гуляти містом, роздивлятися розбудову районів в різні роки, знайти найцікавіший туристичний маршрут.

Але це також корисна інформація для дослідників – адже на мапі можна у кілька кліків дізнати вік забудови, її площу й висотність. Об’єкт може містити інформацію про тип власності, охоронний статус та призначення будівлі. Більшість налаштувань можна запам’ятати та переслати для перегляду звичайним посиланням, або ж вивантажити у вигляді pdf.

Список функцій насправді значно перевищує ті, що ми згадали. Найкращий спосіб – спробувати зайти на одну з мап самим. Як думаєте чи могли б ці можливості стати корисними для вашої роботи або полегшити ваше проживання у місті? Розкажіть нам у відгуках до виставки, а ми включимо ваші коментарі у фінальні матеріали. У наступному відео ми розповімо про те, які технології уможливили створення цифрових близнюків.

Фотосканування та ігрові двигуни – які технології стоять за цифровими близнюками міст? Мініфільм, частина друга

Друга частина нашого мініфільму буде присвячена технологіям, які стоять за цифровими близнюками міст.

Цифровий близнюк допомагає містам реалізовувати віддалений моніторинг у режимі реального часу та дозволяє більш ефективно приймати рішення.

3D-модель міста служить основою для відповідного цифрового близнюка. Чим більше модель міста збагачується і пов’язується з інформацією, тим більш функціональним та корисним стає його цифровий близнюк.

Створення таких міських моделей стало можливим завдяки цілому комплексу технологій, які у 2021 році досягли суттєвого рівня доступності. 

Технології, що зробили можливими створення інтерактивних просторових мап міст включають 3D сканування (фото та лазерні скани), безпілотні дрони, збільшення обчислювальних потужностей, хмарні технології, датчики, штучний інтелект та аналіз великих даних. 

Поговоримо про платформу Cesium, яка дозволяє показувати тривимірні просторові мапи навіть з мобільного 

У 2020 році платформа та компанія Epic оголосили про співпрацю та випустили місток між Cesium та Unreal Engine.

Unreal Engine це ігровий двигун компанії Epic, який є середою для розробки ігор. Туди можна помістити 3д моделі, призначити їм функції та анімацію. Щось нагадує, так?

Якщо раніше усі тільки говорили про схожість сучасних ігор до віртуальних турів, а Assasin’s Creed показав на що здатна ігрова історична реконструкція, то тепер можна з упевненістю казати, що наступне майбутнє цифрових близнюків за розробниками ігор.

Unreal у поєднанні з Cesium дозволив завантажувати неймовірно деталізовані моделі та спокійно та без затримок переглядати їх навіть з не дуже потужних пристроїв. 

Звісно для того аби щось показувати спочатку необхідно зібрати дані. Публічні електронні реєстри, доступні сенсори різних фізичних станів дозволили суттєво просунути можливості до агрегації та аналізу біг дата. Великі дані поєднують з 3д мапою завдяки координатам GPS та призначенню даних до окремих об’єктів на мапі.

Але яким чином отримати самі 3D дані?

Тут на допомогу приходить 3D сканування та моделювання. Раніше усі подібні мапи виконувалися вручну, але з розвитком обчислюваної потужності комп’ютерів стало доступним нове рішення – переміщення реальних об’єктів у 3D. – зацифрування.

Способів сканувати є декілька. Тут можна згадати про лазерне сканування, світлове та фотосканування. Саме для великих просторів та мап найкраще підходить аерофотографування та фотограмметрія.

Фотограмметрія (або фотосканування) – це мистецтво, наука та технологія отримання точної інформації про фізичні об’єкти та навколишнє середовище за допомогою фотографічних знімків.

Фотограмметрія передбачає фотографування об’єктів, конструкцій або простору з різних ракурсів та перетворення їх у 3D моделі.

Основним принципом, що використовується є триангуляція. Роблячи фотографії щонайменше з двох різних місць, можна розробити так звані “лінії зору” від кожної камери до точок на об’єкті.

Фотограмметричний процес передбачає вимірювання координат, кількісне визначення відстаней, висот, площ та обсягів; підготовка топографічних карт; і створення цифрових моделей, ортофотографій та ортофотопланів з високою деталізацією зображення.Скан будівлі може мати сантиметрову точність, що дозволяє використовувати такі дані навіть для науково-проектної-документації.

Фотограмметрія майже така ж стара, як і сама фотографія. У 1849 році Еме Лосседат був першим, хто використав наземні фотографії для складання топографічних карт. Його називають “батьком фотограмметрії”

З часу свого розвитку приблизно 150 років тому фотограмметрія перейшла від суто аналогової оптико-механічної техніки до цифрової фотограмметрії на основі цифрових зображень та комп’ютерної обробки.

Отже, підсумуємо

Розумні міста відкривають шлях для збору так званих “великих даних”, тобто просто, дешево та ефективно створюють бази даних або сенсорні мережі (Інтернет речей, IoT), які збирають інформацію з різних джерел для тестування та створення витончених моделей міських процесів.

Цифровий близнюк створює широкі можливості для розвитку креативних індустрій.

Модель міста можуть використовувати не тільки архітектори. Вона може стати корисною для створення кіно, відеоігр, виробництва макетів та сувенірів, наприклад частинку мапи німецьку Зосту можна вивантажити та видрукувати на 3D принтері.

Насправді розумне місто — це гігантський ринок. На основі аналізу Grand View Research Inc. (2019), загальна ринкова вартість для розумних міст перевищить 2376 млрд. Доларів до 2025 року.

Основним активом цих інвестицій є бізнес-моделі, засновані на технологіях, алгоритмах та даних, створюючи взаємодії муніципалітетів, адміністрацій, політики та суспільства. 

Сподіваємося вам сподобалася наша маленька екскурсія у світ цифрових близнюків, а цей мініфільм допоміг відповісти на ваші запитання. Віримо розумні міста вже досить скоро з’являться і в Україні, а отже цифровим близнюкам теж бути.

Додаткові матеріали на тему цифрових близнюків міст

• Портфоліо проєкт Виставка Чи сняться містам цифрові близнюки
• Подивитися у 3D Цифровий близнюк району Одеси
• Матеріали семінару Цифрові близнюки міст: світовий досвід та перспективи в Україні
  • Цифрові близнюки, що це? Презентація від Antje Kunze (Virtual City Systems GMBH)
  • Реформи Фонду державного майна України. Презентація від Юлії Бєлової – Заступниці Голови Фонду державного майна України
  • Цифрове містопланування. Майстерка по роботі з 3D мапами на прикладі Берліну. Презентація від Tim Wendt (Virtual City Systems GMBH)
  • Міська симуляція – Вітер. Презентація від Roland Ruhdorfer (Virtual City Systems GMBH)

Сообщение Чи сняться містам цифрові близнюки? появились сначала на Pixelated Realities.

Стаття оновлена 16.08.2021

У проєкту ARCH F6, назва якого означає “save architecture”, є місія — зберегти одеські будівлі, які більше не входять до реєстру місцевих архітектурних пам’яток. У період з 2007 по 2010 цілих 150 старовинних будівель було виключено з офіційного реєстру пам’яток культурної спадщини Одеси. Це означає, що такі будівлі більше не охороняються законом, а їх реконструкція, реставрація та навіть знесення – не контролюються.

У пошуці методів збереження архітектури України, зокрема вигляду улюбленої Одеси, народився проєкт ARCH F6. Наші цілі — просування цифрових методів для збереження культурної спадщини. Починаємо ми з Одеси тому, що тут найбільше будівель знаходиться під загрозою знесення або руйнування.

У 2000-х роках частина одеських пам’яток була виведена з реєстру пам’ятників архітектури. Зараз під загрозою зникнення перебувають майже 140 будівель, які були виведені з реєстру, ставши не підлягають реконструкції та реставрації, тобто, згідно із законом, переставши представляти історичну цінність.

Деякі з будівель ще збереглися, наприклад Будинок Гуровича, споруда 1-ої половини 19-го століття, Прибутковий будинок Полєтаєва на Преображенській та Прибутковий будинок Єлизаветинської на Жуковського. А деякий вже зруйновані, такі як Готель Імперіал ‘на Дерибасівській.

Ідея в основі проєкту ARCH F6

Ми ж, своєю чергою, хочемо зафіксувати їх, зробити 3D моделі цих будівель, і створити цифровий паспорт фасаду однієї з будівель, як зразок для використання в Одесі та інших містах. Таким чином ми створимо інструмент діалогу міських структур з підрядниками та контролю громадськості при реконструкції та реставрації.

Ми хочемо залучити людей, які захоплюються фотографією, які зможуть поділитися фотографіями, відео або аерознімання як матеріалів для сканування і самі взяти участь в фотопленер. Ми хочемо залучити волонтерів, які допоможуть розібрати історичні архіви й довести історичну цінність цих будівель. Допомогти в цьому зможуть і звичайні жителі Одеси.

Ми розмістимо для загального доступу карту, де будуть відзначені споруди, які в період 2007 року були виведені з реєстру пам’ятників архітектури й залишилися без охоронного статусу. Досить буде додати актуальну інформацію про будівлю, здійснюючи прогулянку по Одесі, відповівши на три прості запитання в формі за посиланням. Трохи витраченого вами часу внесе неоцінимий внесок в збереження вигляду Одеси.

Після первинного збору інформації стануть зрозумілі найбільш пріоритетні будівлі та ми почнемо проводити фотопленер по скануванню регулярно. Брати участь в фотопленер може будь-який охочий навчитися сканування і допомогти у випадку екстреної цифрової консервації.

На основі зібраних і оброблених фото, ми створимо спільну базу засканованих споруд і розробимо відкритий приклад цифрового паспорта фасаду на прикладі одного з будинків. Такий паспорт можна буде застосовувати для точної реставрації, реконструкції та навіть відновлення зруйнованих будівель і сприяти збереженню історичного вигляду міста в цілому.

Спробуйте самі: мапа ARCH F6 опублікована

Гуляйте Одесою, щоб допомогти ARCH F6 зберегти колишні пам’ятки архітектури! Зазирніть у мапу. Якщо поруч з вами є колишня пам’ятка архітектури — клацніть на неї на мапі. Ліворуч ви побачите назву, адресу будівлі та посилання на форму. Перейдіть за посиланням та дайте відповідь на три простих запитання. Додайте додаткові фотографії будівлі у Фейсбук чи Інстаграм та відмітьте @pixelatedrealities #archf6 з геотегом.

Натиснувши на смартфоні «Перегляд у повноекранному режимі» (відзначено зеленим на картинці), ви можете шукати будівлі на карті, складати маршрут до кожного з них і бачити, де ви перебуваєте стосовно міток на мапі.

Спасибі та пам’ятайте: щоб зберегти архітектуру, не потрібно бути архітектором!

Odesa Quest: активуємо молодь поволонтерити за спадщину

Протягом проєкту прості одесити надсилали нам матеріали та дослідження з мапи. Але аби активізувати процес та швидко зібрати велику кількість даних потрібна додаткова мотивація. А що може більше мотивувати ніж загадка?

У одну з жовтневих субот 2017 року пройшов Odessa quest, під час якого, завдяки нашим партнерам Ukrainian Volunteer Service, учасники зібрали інформацію про 54 будівлі. У нас вже була інформація ще по 19 будівлях зі списку, квест допоміг в інтерактивній формі провести дослідження по 5 маршрутах. Кожна команда пройшла близько чотирьох кілометрів для досягнення цієї мети, зібрала фото об’єктів і розгадала загадкову історію вбивства) Всі дівчата та хлопці молодці та добре впоралися із завданням.

Станом на 2018 рік у нас є інформація по 73 будівлях зі списку #ARCHF6. Це означає, що можна провести невеликий проміжний підсумок нашої інвентаризації. Тепер наша команда знає, що після втрати охоронного статусу точно збереглося 55 будівель, багато з них у досить поганому стані. 18 вже зруйновані та ще 58 будівель треба досліджувати. Мапа знаходиться в загальному доступі й кожен охочий може взяти участь у проєкті.

Список Штербуль досі косить пам’ятки

Список Наталії Штербуль для об’єктів культурної спадщини став вироком. Заступниця управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з 1995 року і начальниця з березня 2001 по 17-го березня 2014 року вона створила прецедент по виключенню одеських пам’яток архітектури з охоронюваних державою об’єктів культурної спадщини.
Жертвами цього процесу стали вже відомі одеситам та українцям з останніх будівельних скандалів:

• готель “Імперіал” на Дерибасівській;
• будинок Тарнопольського (будівля військкомату Приморського району);
• комплекс пивного заводу Санценбахера на Гагаріна;
• дача Докса, яка для Піксельованих реальностей стала одним з перших визначних проєктів по цифровому збереженню зруйнованої пам’ятки;
• котеджі селища “Самопоміч” на 5-й Фонтану (колишній санаторій, а потім територія школи “АСТР”)
• типографія Фесенка, яку ми засканували та виклали у вільний доступ у 2020 році
• Рішельєвській театр
  Зрозуміло, до втрати пам’ятників причетна не тільки Штербуль. Але саме її підпис в силу займаної посади був вирішальним.

Проєкт ARCH F6 завершився у 2018 році. Результатом його стала мапа, де ви можете побачити відмічені зеленим ще збережені пам’ятки. Червоні не були перевірені протягом проєкту і поки що позначені, як втрачені. Мапа дозволяє задуматися — чи справді ці пам’ятки більше не потребують захисту, чи все ж є шанс повернути їх під крило держави? Ви можете самі ознайомитися із повним списком будівель у “Списку Штербуль” та зробити висновки прогулюючись маршрутом ARCH F6.

Сообщение Мапа втраченої культурної спадщини Одеси ARCH F6 появились сначала на Pixelated Realities.