UA Digital Wave: десять років цифровізації спадщини — підсумки онлайн-зустрічі

Наприкінці 2025 року громадська організація «Піксельовані реальності» провела онлайн-зустріч UA Digital Wave: десять років цифровізації спадщини. Захід став професійною платформою для обміну досвідом, обговорення ключових викликів та визначення наступних етапів розвитку сфери цифрового збереження культурної спадщини в Україні та Європі.

ГО «Піксельовані реальності» — інноваційна ініціатива, що поєднує мистецтво, цифрові технології та збереження спадщини. Організація активно інтегрує українську культуру в європейський контекст через участь у міжнародних консорціумах і проєктах, що фінансуються ЄС, зокрема XRculture, 3D-4CH та ARTEMIS. Основною метою діяльності є вдосконалення методів збереження пам’яток, розвиток цифрового виробництва та зацифрування, а також розширення сталих партнерств з європейськими інституціями.

Голова організації Яна Бойцова представила ключові напрями діяльності у презентації «Піксельовані реальності: рік у європейських консорціумах та плани на 2026». Протягом року команда досліджувала нові підходи до зацифрування рухомої культурної спадщини.

“Ми розробили власну систему сканування прозорих об’єктів, таких як скло і дорогоцінні метали. Спільно з Одеським муніципальним музеєм особистих колекцій імені Блещунова ми засканували 32 туркменські прикраси. Це були перші результати, щоб показати, що ця технологія підходить для таких об’єктів. Першу роботу зі склом проведено у Вероні в Національному музеї археології, і результати Гауссового розбризкування вийшли на високому рівні і будуть представлені наступного року”, — зазначила Яна Бойцова.

Вона розповіла, що окрему увагу було приділено освітньому напряму та реагуванню на виклики війни. “Паралельно ми розвиваємо спільноту “Українська цифрова хвиля”, у межах якої поширюємо актуальну інформацію та проводимо тренінги для українських дослідників, готуючи їх до інтеграції в європейські школи компетенцій.

На 2026 рік заплановано масштабування діяльності: подальше зацифрування об’єктів культурної спадщини в Україні, широку агрегацію 3D-моделей до Europeana, а також запуск національного агрегатора у співпраці з Міністерством культури та інформаційної політики України. Уже в січні 2026 року відбудеться зимова школа в Брюсселі в межах проєкту 3D-4CH, а влітку очікується навчальна програма від консорціуму ARTEMIS. 

Зі вступною промовою щодо важливості розвитку сфери збереження культурної спадщини шляхом цифровізації виступила заступниця Міністра культури України Анастасія Бондар. 

Федір Бойцов, співзасновник ГО «Піксельовані реальності», представив огляд еволюції європейської політики та фінансування у сфері культурної спадщини з особливим акцентом на цифрову трансформацію. “Якщо ви хочете долучатися до європейських проєктів, то це треба робити зараз, у 2026–2027 роках, тому що до 2030 року розпочнеться консолідація вже існуючих дослідницьких мереж та платформ збереження даних. Загалом в ЄС інвестиції в сферу сягнуть до 2027 року рекордних показників, на рівні мільярда євро”, — підкреслив Федір Бойцов під час виступу на панельній дискусії “Сфера, що дорослішає”.

Олександра Ковальчук презентувала результати спільної роботи Одеського національного художнього музею та ГО «Museum for Change» над масштабною цифровізацією музею, окресливши основні досягнення, технологічні інновації та плани на 2025 рік.

“Ми одразу зрозуміли з початком повномасштабного вторгнення, що все, що не в цифрі, все загрожено. ОНХМ з 2022 року завантажив понад 3 тисячі зображень та метаданих об’єктів в IDEX та близько 7 тисяч в РМФУ,  — розповіла Олександра Ковальчук,  — за 2025 рік Museum for Change стимулювали завантаження до державного реєстру більше 26 тисяч предметів від усіх установ, з якими співпрацювала ГО. І цим результатом ми пишаємося”.

Сергій Качинський, заступник генерального директора з економічних питань та стратегічного розвитку Національного музею історії України, зосередився на темі «Гнучкість, адаптивність та управління в умовах сучасних викликів», розповівши про нову модель управління, ключові напрями роботи, бар’єри та стратегічні кроки розвитку інституції.

“У нас 800 тисяч експонатів. Ми тут нарахували років на 25 роботи в кращому вигляді для цифрування. Ми змінили стратегію й вирішили створити окремий відділ, який займається виключно цифруванням фондів. Ми вже працювали з Google Arts і німецьким Digital Museum — аналогами того, що ми робимо зараз в Україні, адже їх дані легко тепер конвертуються для РМФУ”, — поділився досвідом Сергій Качинський.

Олеся Гощук, проєктна менеджерка ГО «Town Image Studio» та викладачка НаУ «Острозька академія», представила досвід організації у сфері збереження культурної спадщини через цифрові технології, ключові кейси оцифрування, освітню складову та виклики галузі.

“У цьому році ми створили лабораторію оцифрування. Там ми зібрали всю техніку, яку збирали майже 10 років. Спеціалізуємося на оцифруванні будь-якого типу предметів — від найдрібніших до предметів архітектури”, — зазначила Олеся Гощук.

У панельній дискусії взяли участь: Федір Бойцов (ГО «Піксельовані реальності»), Наталія Дзюбенко, к.б.н., завідувачка відділу прикладної музеології ДПМ НАН України, координаторка напряму оцифрування HEMO, Юрій Преподобний, співзасновник Skeiron, та Антоніна Молоткова, заступниця директорки ГО «єМузей», експертка з технічної підтримки Реєстру Музейного фонду України, Олександр Жадік, начальник відділу інновацій Міністерства культури України. Модераторкою дискусії виступила Юлія Фролова.

“Цифровізація колекції — це частина управління колекцією і вона обов’язкова. Це переломний момент: вона перейшла від ентузіастів у професійну частину музейного життя”, — розповіла Наталія Дзюбенко.

Юрій Преподобний навів інформацію, що по Україні більше 400 об’єктів нерухомої культурної спадщини великої деталізації зроблено різними організаціями. “Це величезна кількість. Якщо до цього часу було десь до 50 об’єктів, то після активної фази 22-го року це в рази більше.”

“Цього року ми створили близько 10 віртуальних продуктів. Деякі з них – це віртуальні екскурсії, віртуальні тури, виставки. Це майже повноцінна створена гра, коли можна взаємодіяти з предметами”, — зазначила Антоніна Молоткова з єМузей.

Олександр Жадік розповів, що Міністерство культури України працює над тим, щоб збирати в одному місці інформацію оцифрованого матеріалу та зберігати її окремо для забезпечення безпеки. Початок — реєстр музейного фонду, далі будемо розвиватись.

Під час обговорення учасники продемонстрували гнучкість та адаптивність організацій у відповідь на різноманітні виклики, а також показали, що різні проєкти у сфері цифровізації потребують специфічних управлінських і командних рішень. Завершальною частиною зустрічі стала жвава сесія запитань і відповідей, під час якої учасники та учасниці долучилися до відкритого професійного діалогу, поглиблюючи обговорення ключових тем і викликів галузі.

Проведення зустрічі показало зацікавленість фахової спільноти, стратегічну актуальність цифрового збереження культурної спадщини та готовність українських інституцій упевнено інтегруватися в європейський культурно-цифровий простір, формуючи його майбутнє на рівних засадах.