Цифровізація спадщини та XR-рішення для музеїв: подія в музеї Блещунова в Одесі

30 червня 2026 року в Одесі, у Музеї особистих колекцій імені О. В. Блещунова, ГО Піксельовані Реальності провела фінальну подію XRculture в Україні, присвячену цифровізації культурної спадщини, відкритим даним та XR-рішенням для музеїв, культурних і наукових інституцій. Захід відбувся у гібридному форматі та зібрав музейних фахівців, дослідників, менеджерів культурних проєктів і всіх, хто працює з питаннями збереження, представлення та цифрової доступності спадщини.

Подію відкрила Яна Бойцова, голова ГО Піксельовані Реальності, представивши результати та напрацювання проєкту XRculture. Вона розповіла, що учасники консорціуму XRculture працювали над застосуванням ШІ-підходів для створення та покращення високоякісних 3D-моделей, розвитком XR-сценаріїв для збереження спадщини, а також рішеннями для 3D-візуалізації.  

Під час зустрічі в Одесі ці напрацювання були осмислені в контексті українських викликів — від потреби у швидкій цифровій фіксації об’єктів до створення нових сценаріїв доступу до евакуйованих та законсервованих музейних колекцій.

“Колекція Одеського музею особистих колекцій імені Блещунова не доступна під час війни для відвідувачів в експозиції музею. Вже у липні 2026 року 112 3D-моделей буде агреговано до Europeana та додано до Реєстру Музейного Фонду України завдяки підтримці від проєкту XRculture, — зазначила Яна Бойцова. — Це об’єкти описані з мета та параданими, загрожена українська спадщина, що стане місточком між цими двома базами. Створення національного агрегатора Європеани на основі РМФУ, якого очікуємо від Міністерства культури України відкриє потік можливостей для наших музеїв та доступ до спадщини для українців”.

Окремий блок обговорення був присвячений 3D-скануванню складних об’єктів рухомої спадщини, зокрема предметів із блискучими, прозорими або матеріально неоднорідними поверхнями. Саме такі категорії об’єктів часто становлять найбільший виклик для якісної цифрової фіксації, але водночас є надзвичайно важливими для музейних колекцій.

Учасники події мали змогу побачити, як нові підходи до фотограмметрії та AI-орієнтованого опрацювання даних відкривають нові можливості для точнішого відтворення таких предметів у цифровому середовищі.

Із вітальним словом до учасників звернувся Henk Alkemade з CARARE. Він презентував напрацювання у рамках проєкту XRculture та акцентував свою розповідь на важливості партнерства між українськими та європейськими інституціями, розвитку відкритих підходів до роботи з культурними даними та ширшого включення української спадщини до спільного цифрового середовища Європи.

Основну презентаційну частину провела Юлія Фролова — архітекторка, дослідниця архітектури, та менеджерка освітніх проєктів у ГО Піксельовані Реальності. Вона представила можливості Europeana для української спадщини та пояснила, як цифрові колекції, відкриті стандарти опису й міжінституційна співпраця можуть підсилювати видимість українських культурних матеріалів на європейському рівні. Окрему увагу було приділено практичним аспектам інтеграції цифрових об’єктів у міжнародний контекст, а також ролі відкритих даних у сучасній музейній роботі.

Під час дискусії окремо порушувалися питання відкритості музейних даних і готовності інституцій до співпраці з європейськими платформами. Йшлося про те, чи варто музеям відкривати дані про свої колекції, які переваги це дає для дослідників, освітніх ініціатив і міжнародних партнерств, а також які бар’єри найчастіше виникають на початкових етапах цифровізації. Учасники відзначили, що відкритість даних може стати не лише інструментом видимості, а й важливою частиною євроінтеграційного руху в культурній сфері.

Завершила захід Олена Іллясова, в. о. директора Музею особистих колекцій імені О. В. Блещунова. Вона розповіла про колекції музею, поділилася досвідом інституції у сфері цифрового збереження та окреслила, як музей залучає підтримку для сканування колекцій і розвитку сучасних форматів роботи зі спадщиною. Її виступ додав до розмови важливий практичний вимір, показавши, як стратегічні підходи до цифровізації реалізуються на рівні конкретної музейної установи.

Подібні події мотивують фахівців розвиватися професійно, поглиблювати свої компетенції у сфері цифрової трансформації та роботи з відкритими даними. Вони надають нові знання, практичні інструменти й ідеї для подальшої роботи з колекціями, а також створюють можливості для залучення партнерств і спільних проєктів між українськими та міжнародними інституціями, зокрема в контексті прикладу XRculture та ширших європейських ініціатив у сфері цифрової спадщини.

ГО Піксельовані Реальності — партнер у консорціумі XRculture, що реалізується в межах програми «Цифрова Європа» в Україні. Бенефіціар проєкту в Україні — Міністерство культури України.